WeBible

1 - Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?

2 - Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 - Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.

4 - Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 - не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 - І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.

7 - Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,

8 - скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!

9 - Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 - Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 - бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 - Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,

13 - а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 - Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.

15 - Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,

16 - „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.

17 - Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.

18 - Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.